Використання інтерактивних методик на уроках природознавства

Використання інтерактивних методик на уроках природознавства

   Глобальне завдання інтерактивних навчально-педагогічних технологій—розпалювати й підтримувати інтерес особистості до пізнання , вдосконалювати її творчий розвиток. Адже під інтерактивним навчанням розуміють таку організацію пізнавальної діяльності, під час якої створюються комфортні умови навчання, за яких кожен учень відчуває свою успішність , інтелектуальну спроможність. Закладені природою механізми розвитку дитини, що базуються спочатку на допитливості й пошуку, а згодом—на творчому самовдосконаленні, повинні підтримуватися за допомогою педагогів та застосовуваних ними технологій. Досвід педагогів дає підставу стверджувати, що творчий потенціал наявний у кожної дитини. Чи буде цей потенціал розкрито—залежить від нашої з вами роботи.

   Учні нерідко не можуть зв’язати поняття навіть одного й того ж предмета. Знання їх часто відірвані від дійсності, мають формальний характер, швидко застарівають.

   Враховуючи цей стан справ, бажано змістити акценти на вміння навчатися, набуття практичних навичок, формування особистої позиції учня.

  Яким же має бути сучасний урок, щоб результатом його стало оптимальне співвідношення знань, умінь і практичних навичок? Ринок технологій сучасного уроку насичений. Комерційні групи, що конкурують між собою, лабораторії, видавництва пропонують усе нові й нові розробки. Щоб звести до мінімуму ризик помилок і вибрати ту технологію, яка підходить саме вам і вашим учням, слід:

-         чітко визначити соціальну групу, на яку орієнтована технологія;

-         визначити освітній рівень учнів;

-         з’ясувати, що саме ви будете запозичувати—технологію цілком чи окремі елементи, що сподобалися;

-         зважити свої можливості. Чи є сенс, наприклад, реалізувати комп’ютерні технології, якщо у вашій школі немає комп’ютерного класу?

-         критично оцінити власний рівень підготовленості.

  Метою будь-якої технології є досягнення більш високого рівня навчання та виховання. Для здійснення цього педагогічна технологія повинна задовольняти такі вимоги:

- науковість—усі педагогічні технології повинні мати наукове обґрунтування;

- системність—усі складові технології ( прийоми, методи, форми) повинні бути взаємопов’язані та складати в сукупності єдине ціле;

- передбачуваність—етапи впровадження та очікувані результати технології повинні бути чітко сплановані;

- ефективність—застосування певної технології виправдовує витрати (часові, емоційні, матеріальні тощо) для отримання гарантованого результату;

- можливість відтворення—можливість використання, повторення технології іншими суб’єктами;

- оптимальність—певна технологія має низку переваг порівняно з іншими для отримання бажаного результату.

   Під час підготовки до уроків перечитую багато методичної літератури, переглядаю розробки уроків вчителів у науково-методичному журналі «Географія» та на сайтах Інтернету. Кожен  мій урок містить інтерактивні вправи та завдання, оскільки вони дуже різноманітні. Особливе місце відводжу груповим формам роботи, практичним роботам з інструктивними картками.

  Структуру занять розробляю відповідно до сучасних норм інтерактивного уроку.

  Урок розпочинаю з розминки. Вона замінює організаційний момент . Використовую цікаві логічні вправи, завдання, поетичні рядки, вислови, зашифровану тему, ігри, додаткову інформацію. Розминка буває психологічною і творчою, сприяє підготовці учнів до сприйняття матеріалу, позитивно налаштовує на роботу під час уроку.

  Обов’язковим елементом кожного уроку є актуалізація опорних знань, яка пов’язує вивчене з життям , активізує пізнавальну діяльність. На цьому етапі застосовую: «Мозковий штурм», рольові ігри, природничі диктанти, вправи, кросворди, проблемні запитання та завдання, які сприяють повторенню вивченого, зв’язують між собою частини уроку й уроки теми в єдине ціле.

  Мотивація навчальної діяльності пробуджує мотиви і стимулює до дій на уроці.Тут використовую поетичні рядки, захоплюючі віртуальні подорожі та екскурсії, цікаву інформацію з теми, ігри, метод асоціацій і порівнянь, проблемно-творчі завдання і задачі, експерименти і досліди.

На етапі сприйняття та засвоєння матеріалу використовую роботу в групах, проблемні запитання, бесіди, пояснення вчителя, читання з передбаченням, ігри та завдання.

На етапі осмислення об’єктивних зв’язків—групові форми роботи: вправи та завдання, рольові та екологічні ігри, складання опорних схем і конспектів.

Узагальнення і систематизація знань як важливий етап уроку включає вправи для закріплення і корекції знань: сенкани, «Гроно», діаграму Вена, проблемно-творчі завдання, завдання на знаходження і виправлення помилок, логічний ланцюжок.

Підсумки  уроку вчать учнів робити висновки на базі вивченого матеріалу. На цьому етапі застосовую також рольові та екологічні ігри, вислови видатних людей, вправи: « Мікрофон», «Мої очікування», «Зворотній квиток».

Домашні завдання є творчо-пошукові, репродуктивні, індивідуальні та групові.

        До кожної теми добираю різнорівневі завдання для тематичного оцінювання: І та ІІ рівні—репродуктивні, обов’язкові для всіх учнів, а ІІІ і ІV—творчі, де на вибір пропонується по 1-2 завдання. Перевірочні роботи протягом усієї теми—природничі диктанти, ланцюжкове опитування і вправи—дають змогу учням ефективно засвоїти та закріпити матеріал, визначити рівень власних досягнень і підготуватися до тематичного оцінювання.